Доки Трамп зайнятий Гренландією, росія націлилася на ще один острів НАТО в Арктиці — WSJ
Мало де в Арктиці можна знайти більш бажане місце для росії, ніж Шпіцберген.
Президент США Дональд Трамп заявляв, що хоче отримати контроль над Гренландією, аби не допустити її захоплення росією і Китаєм. Однак в Арктиці є ще один острів НАТО, на якому росія і Китай уже реально присутні та поглиблюють співпрацю. Йдеться про архіпелаг Шпіцберген, який є частиною Норвегії.
Про це пише The Wall Street Journal.
За договором 1920 року доступ сюди дозволений багатьом країнам, включно з росією, Китаєм і США, за умови, що всі сторони утримуються від використання архіпелагу у військових цілях.
«Місця, які колись були периферійними для світової політики, особливо Арктика, стали новими гарячими точками. І мало де в Арктиці можна знайти більш бажане місце, ніж Шпіцберген, розташований на найкоротшому шляху польоту російських ракет, націлених на США, та такий, що володіє природними ресурсами, які Норвегія ревно оберігала протягом десятиліть», — пише WSJ.
США і Норвегія заявляють, що китайський науковий центр на Шпіцбергені фактично є центром військових досліджень. Єдиний університет Шпіцбергена минулого року заборонив в’їзд китайським студентам після того, як норвезька внутрішня розвідка охарактеризувала їх як загрозу безпеці.
Також норвезькі чиновники вказують на численні нещодавні загрозливі заяви з москви. Так, Міністерство закордонних справ росії поставило під сумнів суверенітет Осло над Шпіцбергеном, який становить майже п’яту частину норвезької території, а депутати рф запропонували досягти угоди з президентом США щодо поділу арктичних територій.
«Нам украй необхідний Шпіцберген. Там будуть створені величезні бази, здатні впливати на всю Арктику», — заявив у січні минулого року російський відставний генерал Андрій Гурульов. Він сказав, що росія повинна взяти архіпелаг під свій контроль і посилити військову присутність у регіоні, включно зі зростаючим флотом атомних криголамів.
У відповідь Норвегія посилила контроль над Шпіцбергеном. Було збільшено морське патрулювання фрегатами, посилено правила для іноземців і обговорюється початок розвідки навколишнього морського дна, яке містить родовища цінних рідкоземельних елементів, затребуваних сучасною промисловістю.
«Віддаленість Шпіцбергена робить його вразливим», — сказала Хедвіг Мое, яка раніше обіймала посаду заступниці директора норвезької внутрішньої розвідки.
Так, у січні судно, що перевозило продовольство на Шпіцберген, було змушене зупинитися в дорозі через технічні неполадки, унаслідок чого архіпелаг на кілька днів залишився без поставок їжі. Підводні кабелі, що забезпечують інтернет-зв’язок, також вразливі до саботажу.
«Очевидно, що Шпіцберген — це друга або третя падаюча кісточка доміно, якщо ми опинимося в реальному конфлікті між НАТО і росією», — сказав Андреас Естхаген, експерт з Арктики з незалежного Інституту Фрітьофа Нансена. «Я все ще не вважаю це найімовірнішим сценарієм, але зараз він значно ймовірніший, ніж кілька місяців тому, через те, що Сполучені Штати підривають як НАТО, так і територіальний суверенітет».
